|
ЗОЗ ПРЕШЛОСЦИ ПАРОХИЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ
1745-6. - сцигли перши приселєнци зоз
Сиверовосточней
Угорскей („Горнїци”) як грекокатолїки,припаднїки
Мукачевскей епархиї, зоз
священїком Михайлом
Кевеждийом.
1751. - основана Керестурска парохия котра мала 500
души.
1753. - збудована перша церква зоз плетера и блата,
длугока 18, а широка 12 м.
1756. - отворена перша школа, конфесионална
-
церковна.
1777. - основана Крижевска епархия до хторей припадали
и тоти краї. Перши
епарх Крижевски бул Василий Божичкович.
Вєдно зоз Керестурску як
конститутивни, до новей епархиї
вошла и парохия Коцур (основана 1776.
а перши Руснаци до
Коцура населєли 1763.) Од приселєня перших
Руснацох до тих
крайох по тот рок, тоти два руски парохиї спадали под
Калочске римокатолїцке владичество.
1784. - збудована терашня керестурска церква, длугока
42 а широка 13,30 м. зоз
мурами грубима 1,5 м.
1791. - поставени иконостас у церкви дїло иконорезца
Арсения Марковича
1794. - малярски роботи у церкви окончел уметнїк
Арсениє Панташич.
1802. - починаю висельованя зоз Керестура до Шиду,
Петровцох итд.
1922. - збудовани перши манастир Шестрох Служебнїцох
НДМ.
1939. - збудовани терашнї парохийни дом.
1940. - у церкви поховани крижевски владика Дионизий
Няради.
1969. - до Керестура пришли Мали Исусово шестри и
отворели свой манастир.
1981. - у церкви поховани крижевски владика Гавриїл
Букатко.
2003. - 28. авґуста, обявени акт о установеню
Апостолского еґзархату за
грекокатолїкох СЧГ а за еґзарха
меновани владика Дюра (Георгий)
Джуджар.
Керестурска парохийна церква так
постава катедрала. Парохия
ма коло 6000 вирних.
2003. - 2. новембра, святочно преглашени Апостолски
еґзархат, керестурска
парохийна церква за катедралу и
интронизовани кир Георгий.
ИСТОРИЯТ ВОДИЦИ
1818. - Перше зявенє при студзенки. 1822.
- 6. юния на 1100
главне зявенє котре видзели Єлисавета и
Єлена
Виславски з Руского Керестура.
1827. - Писмо пароха Копчая - перши писмени документ о
збуваньох при студзенки.
1853. - Основани Завитни дзень. Познєйше
установени и
други паломнїцки днї: на швето Царици
Богородици,
школярски дзень, тидзень младежи...
1856. - Збудована перша древена каплїчка.
1857. - Парох Ґвожджак записує перши виздравеня. Дате
допущенє з Крижевцох и
Темишвару за вибудов.
1859. - Збудована нєшкайша каплїчка, а єй архитект Карло
Ґфернер.
1861. - Намальована найстарша икона у Водици.
1987 - Водица преглашена за одпустове место з нагоди
Мариянского року а як
одпустове место ше вше ознова
преглашує з нагоди каждого ювилею.
1988. - З нагоди 1000-рочнїци покресценя Києвскей Руси,
збудована нова
хижа на єден поверх, як
провадзаци будинок и вибетонована нова калдерма.
1990. - Преслава 130-рочнїци Водици, на котрей
присуствовали пейцме владикове.
1995. - З нагоди 250 рочнїци приселєна Руснацох до тих
крайох, кир Славомир у
Водици пошвецел цали наш народ
Покрови Пресвятей Богородици. |
