Место

           Випатрунок Руского валалу 
 

       Володимир Гнатюк 1897. року записал як випатрали руски валали Керестур и Коцур: “Руски хижи будовани шицки на єден споцоб. Вони просторни, маю досц пветла, бо облаки нє мали, а закрити найвецей зоз сламу. Зап лєм ше найду даґдзе закрица зоз наду або черепу. Кажда руска хижа стої з предком обрацена до двора а з єдним боком на улїцу так же єден облак або два патра на улцву. Хижа пе состої з трох просторийох: двох хижох и приклєта... приклєт... найвецей хасную влєце; теди там шпя, єдза итд. Хижа хтора з приклєта идзе далєй ґу двору хаснує ше як пекарня, у нєй варя и печу, а вжиме шпяж ту у нєй стої вельки пец з комином. Хижа цо з приклєта идзе ґу улїци хаснує ше як госцинскаж вона крашнє попораєна а часто ма и патос. На мурох повишани образи, а медзи нцма єст вельо рисовани на склу... Кажда хижа од двора ма конк.... пресцера (ше) през цалу длужину хижи и ма свойо власни дзвери хтори виходза на улїцу... На дворе окрем хижи находза ше: хлїви, шопи, комора, пиньвица и студня. Зоз студньох звичайно нє пию воду лєм напаваю статок. Од улїци кажде обисце ма мурик зоз цеглох. Медзи муриком стої єдна капура през хтору уходзи коч, и капурка. Скоро у каждим дворе посадзени пар древка, найчастейше яблонї, грушки або шлївки....”

        Хижи старшого типу були шлєпи, односно нє мали анї облак на улїцу анї щит од улїци. Розпорядок просторийох бул иншаки: перше од улїци була комора, вец хижа, приклєт и хижа хтора мала облаки до гумна. Нє мали конк анї од двора анї од улїци.

        По улїцох були посадзени ягоди. На улїци були и студнї зоз хторих ше ношело воду за пице. Артейски студнї копани аж после першей шветовей войни. Електрична струя уведзена до Керестура тиж после першей шветовей. До теди и обисца и валал ошвицовани з витрийоновима лампами и лампашами.

        Колера и шашка у Керестуре 

       У Керестуре колера почала 16. юлия и пановала по 24. авґуст 1836. року. Перше ше зявела на збегньове. Керестурски парох и капелан дакеди и по цалу ноц ишли од єдного хорого ґу другому. З Крижевцох сцигли препоруки як ше людзе маю спревовац под час епидемиї: у церкви нє треба тримац длуги ноцни богослуженя, нє шмело би ше пиц алкогол бо вон лєм вислабює орґанизем а нє лїчи, нє треба дзвонїц каждому покойному окреме же би ше нє знємирйовало гражданох, лєм два раз на дзень, на 10 и 16 годзин, а хованє на теметове ше ма отримац за вецей умартих нараз. Од колери того лєта умарло коло 570 особи. Спочатку умерали по 20 особи на дзень, а найтраґичнєйши дзень бул кед умарла 61 особа.

        У хотаре ше 1847. року зявели прави хмари напашних конїкох – шашки. “...кажди чловек мушел пейц мехи на ферталь (жеми) налапац и мушел пред варошски дом (валалску хижу) принєсц указац, же налапал. И мушел яму викопац у жеми, та ю там сопац до тей долїни и загарнуц зоз глїном. А цо зме вецей лапали, а бог вецей нам давал шашки. И так нам поєдла жито шицко, цо нє остало нам нїч; єден рок ми нїч нє мали. И така нужда була людзом – по трицец форинти куповали жито... а вец други рок нє сцела пойсц шашка гетка, зоз хотара, ище вше було: то два роки траяло у Бач-Керестуре, док зме нє ходзели три раз доокола хотара модлїц ше зоз процесию... Так зме ше вимодлєли, та други рок вецка ше зобрала и так полєцела горе, як велка хмара идзе: шицки цо на полю людзе, цо на полю були и дома так думали, же нєбо спаднє, лєм кажди так руки поскладал и патрел горе. И як прешла керестурски хотар, роздзелєла ше на два страни и так пошла єдна ґу поладню стану (на юг), а єдна ґу виходу...”.

Текст вжати з кнїжки мр. Янко Рамач – Кратка история Руснацох

 
        Мено Керестур

       Цала Бачка пред Могачску битку була медзи боярами подзелєна. На їх жемох людзе-крипаки будовали свойо хижи, а валалом давали назви по мену своїх жемних панох. Медзи такима валалами находзел ше и нєшкайши Керестур. Зоз списох знаме же Керестур исновал 1495. року и спомина ше уж як старе место котре лєжи нєдалєко од рики Мостонґи, а блїзко валалох Дорослово и Хомафалама (нєшкайши Милетич). Року 1410. фамелия Керестури пошедовала валал Била (Белуе). Сама фамелия Керестури спомнута уж 1272. року у єдней жалби пре однїманє пустари Нєки. Зоз того би ше могло заключиц же уж того року исновал валал Керестур у хторим бивала фамелия Керестури. Року 1501. Керестур бул у власносци Янка Корвина, хтори мал у тим часунайвекшу часц Бачки. Керестур ше ище спомина и у порцийних кнїжкох 1522. року, пред могачску битку.

 
Руска гимна Александра Духновича

 Я Русин бул, єсм и буду,
Я родился Русином,
Честни мой род не забуду,
Останус єго сином.

Русин мой бул отец, мати
Руская вся родина,
Русини сестри и братя,
И широка дружина.

Я свит узрил под Бескидом,
Первий воздух руски ссал
И кормился руским хлїбом,
Русин  мене колїсал.

Велкий мой род и славни
Миру єст современни,
Духом и силою славни,
Всим народом приємни.

Прошу тебе, о роде мой,
Кленуся живим богом,
За печални пот и труд твой
Повинуюся долгом.

Тексти вжати з кнїжки др. Федор Лабош – История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745 – 1918.

Written by Mironsо