|
Руски Керестур найвекше населєне место Руснацох у дакедишнєй
Югославиї, а нєшка у Сербиї и центер є образовного,
културного и духовного розвою рускей националней заєднїци у
Сербиї. Находзи ше на ровним, за польопривреду барз вигодним
подручу южней часци Панонскей нїжини, медзи Дунайом и Тису.
Настал зоз присельованьом Руснацох 1745. року. Нєшка ма коло
5.500 жительох. Находзи ше у општини Кула.

Руски Керестур, валал полни зоз желєнїдлом и ушорену
комуналну инфраструктуру: асвалтовани драги у шицких улїчкох
у вкупней длужини коло 43 километри, як и асвалтовани драги
до хотара ґу Водици, Косанчичу и Савиному Селу. По цалим
месце поцагана водоводна и телефонска мрежа. На диґиталну
телефонску централу од 2.151. прикапчани 96,90 одсто
ґаздовства. Руски Керестур ма автобуску станїцу зоз трома
перонами и чекальню, пияц (желєни и статкови) на поверхносци
од 5.500 квадратни метери, валалску каплїчку зоз трома
боксами, ушорене шмециско, два телефонски слупи за мобилну
телефонию 063 и 064, канализацийну мрежу за одводзенє
атмосферских водох. У плану вибудов ґазоводней мрежи 2007.
року, индустрийней зони, канализациї як и законченє вибудови
спортско - школскей гали чия вибудов започата 2004. року.

Коло
Руского Керестура прецека беґель на хторим ше находзи базен
за купанє и пристанїще. Беґель повязани зоз каналом Дунай -
Тиса - Дунай.
Руски Керестур ше находзи на Маґистралней драги М3 и
транспортно є добре повязани зоз шицкима векшима и меншима
привреднима и културнима штредками у Сербиї. |